У 30-их роках минулого століття культурне життя в Харкові було вельми насиченим і яскравим. Тут народжувались зірки української сцени, кіно і літератури. Серед них режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, поети Володимир Сосюра й Павло Тичина. Й серед цих неординарних особистостей була молода, талановита красуня, уродженка Сум, оперна співачка, актриса Катерина Оловейникова. Про її творче життя, насичене і яскраве читайте на sumy-trend.in.ua.
Сумська соловейко
У 1929 році Катерина Оловейникова на прохання земляків відвідала Суми з концертами. На той час вона вже була відомою на всю країну оперною співачкою, яка жила й працювала у Харкові. То був її передостанній приїзд на малу батьківщину. Як стверджують історики, молоду співачку перестрівали на вулицях і просили щось заспівати. І вона співала.
Співоче майбутнє дівчинці передрікали з дитинства. ЇЇ так і називали соловейком, за її красивий голос. А вона мріяла стати, не ким не будь, а телефоністкою. В часи її дитинства якраз відбувалась телефонізація міста. Про це говорили з кожної праски, на кожному мітингу. Тому не дивно, що це була наймодніша професія.
Народилася Катерина у 1906 році у Сумах, закінчила тут школу і не довго думаючи подалась до Харкова. Окрім школи звичайно що, маленька Катруся займалась музикою і вокалом. Ці заняття дуже допомогли їй при вступі в Харківську консерваторію. Екзаменаторів вразив голос молодої абітурієнтки, він був глибокий, лунав красиво й невимушено. А в купі з яскравою й неповторною зовнішньою вродою, це був той ще коктейль. У молодої Катерини Оловейникової не було жодних шансів не стати студенткою консерваторії.
Слобожанська Крушельницька
Дівчину швидко помітили. Вона навіть не встигла закінчити музичний виш, як стала солісткою Харківської державної опери. ЇЇ викладачки пророкують їй велике майбутнє, називаючи не інакше як слобожанської Крушельницькою. І Катерина Оловейникова не збиралась нікого розчаровувати. Вона повністю віддалась оперній сцені, співу, заняттям.
Закінчивши консерваторію, вона продовжує працювати у Харкові, який у той час більшовики назвали столицею України. Вона стає улюбленицею публіки, глядачі почали ходити не просто на оперні вистави, а все більше ходили персонально на Оловейникову. Почав прослідковуватись чіткий взаємозв’язок: якщо на сцені є Оловейникова, то в театрі обов’язково аншлаг.
Катерина з радістю виконувала будь-яку роль, чи то була вона Джильдою в «Риголетто», чи Віолетою в «Травіаті», чи славною Наталкою у невмирущий українській класиці – «Наталка Полтавка». Далі більше. Слобожанську красуню з чарівним голосом помічають у Москві. Особливо подобається московській публіці, як проникненню співачка виконує українські народні пісні.
Вісім років виправних робіт
З таким насиченим творчим життям й такою шаленою популярністю дефіциту залицяльників у молодої красуні не було. Але вона вийшла заміж за хлопця з Вінниччини, уродженця села Грушки Пимона Чернюка.
Пимона «продвигали» по партійній лінії, у свої 30 він був керівником одного з відділів Харківського міськкому партії. Юнак був освічений, знав історію України, володів українською мовою, був знайомий з мистецтвом своєї країни.
Одного дня чоловік прийшов додому і перебравши книги співачки, попросив її комусь віддати чи заховати томики Куліша, Вишні, Хвильового, Косинки. На цих книгах були теплі дарчі написи авторів на її ім’я.
Після арешту чоловіка, Катерині пропонували їхати в Італію. Але вона простоювала днями, під дощем, до слідчого ізолятора на Холодній Горі, але так його і не побачила. ЇЇ заарештували через два місяці після чоловіка, одразу по закінченню спектаклю. Потім був табір, художня табірна самодіяльність й реабілітація у 1956 році.
