Після зародження кінематографа люди у всьому світі отримали ще один вид дозвілля – перегляд кінофільмів. Суми ні чим не відрізнялись у цьому плані. Кінематограф з’явився в місті на початку XX століття, коли тут відкрились перші “електричні театри”. Про те, які кінотеатри були у Сумах і чому вони позникали, читайте тут. Більше на сайті sumy-trend.
Прибутковий бізнес
Оскільки це був досить прибутковий бізнес, то заклади почали з’являтися у Сумах, як гриби після дощу. “Електричні театри” – саме так вони називалися сто років потому. Одним з перших у місті відкрився “Цейлон”. Розташовувався він у провулку Монастирському (Терезова, 2), де сьогодні в перебудованій будівлі знаходиться магазин жіночого одягу.
Пізніше у Сумах почали відкриватися кінотеатри VIP-класу. Серед них відзначались “Люкс”, “Ампір”, “Оріон”. Кінотеатри показували фільми вечорами з п’ятниці по неділю. Вони тривали від 15 до 20 хвилин і були німими, але супроводжувалися живим “саундтреком” у виконанні піаніста, а іноді й цілого оркестру. Глядачам показували не один, а кілька фільмів водночас. Щоб можна було переглянути більше стрічок, фільми демонструвалися в дуже прискореному темпі. Як писав “Сумський вісник” у 1912 році: “зображення текли з неймовірною швидкістю”.
Ще одним помітним і одним з перших у місті став на початку XX століття електротеатр “Міраж” на вулиці Воскресенській. У той час, а саме у 1912 році, мешканці міста могли дивитися фільми у вихідні дні.
Театр мистецтв
Але центральним у Сумах вважався кінотеатр “Оріон”. Він був побудований на Соборній вулиці, 48. У 1917 році його закрили. У нього з’явились нові власники, які перейменували кінотеатр на “Театр мистецтв”. Незабаром він став відомий як електротеатр імені Карла Маркса. А ще пізніше став кінотеатром імені Тараса Шевченка. Будівля являє собою двоповерхову цегляну споруду XX століття з підвалом. Вона мала прямокутний вестибюль, квиткову касу, невелику вітальню та великий кінозал з окремим виходом на вулицю. Центральна частина симетричного фасаду будівлі мала три поверхи й була вкрита ліпниною. Центральна вісь будинку була підкреслена балконами та світловим вікном на горищі. Ліпні рельєфи надавали фасаду особливої вишуканості. Це були оточені вікном ліри в фільонках лопаток і гірляндами у фризі. Будинок був відреставрований у 1933 році.
Поруч знаходився кінотеатр “Хроніка”, але це нікому не заважало. Його знесли у 1950-х роках. У дореволюційний період він називався “Ампір”, пізніше назву змінили на “Ленінський комсомол”.
Літні кінотеатри
Літній кінотеатр при вході до Міського парку також був дерев’яним і називався “Ілюзія”. Цей був дорадянський кінотеатр. Він також був знесений на початку 1970-х років після того, як поруч побудували літній кінотеатр “Луч”.
У підсумку після більшовицького перевороту 1917 року у Сумах залишилось лише три кінотеатри.
Така ситуація лишалася незмінною до знаменитого польоту Юрія Гагаріна у 1961 році. Саме на честь цієї події був збудований кінотеатр “Космос”. У 1970-х роках з’явилося ще кілька кінотеатрів, найпотужнішим з яких був “Дружба”.
Його будівництво збіглося з 50-річчям заснування СРСР і відповідно було йому присвячене. Щомісяця кінотеатр відвідували близько 100 тисяч людей. Деякі фільми були настільки популярними, що їх показували протягом місяця, але кінотеатр був переповнений.
Також у 70-ті з’явилися кінотеатри “Псел” (1970 р.), “Супутник” (1971 р.), “Промінь” (1971 р.). Останнім став “Сучасник” (1987 р.) у Курському мікрорайоні. Він встиг, на жаль, показати не так багато фільмів. Згодом СРСР припинив своє існування, після чого більшість кінотеатрів закрилися, а залишився лише кінотеатр “Дружба”.
