Майбутній композитор і диригент з дитинства любив все, що пов’язано з музикою. Цю любов йому прищепили батьки й рідні. Його бабуся, вміла грати на фортепіано, вона добре зналася на класичній музиці. Тато, хоч і не був музикантом, але теж вмів і любив грати на піаніно. Його мама, вчителювала й дуже захоплювалась співами. Біографію відомого сумського диригента та композитора читайте на sumy-trend.in.ua.
Хорове диригування
Євген Карпенко народився в останній місяць осені 1955 року в місті над Пслом. Закінчивши в 1973 році місцеву загальноосвітню школу №4, він вступає до Сумського музичного училища. Тут юнак отримував професію диригента, навчаючись в Івана Скоромного. Пізніше вивчав композиції під орудою досвідчених фольклористів й музикознавців, серед яких був В. Дубравін. Саме він був одним з активних ініціаторів того, щоб на теренах Педагогічного університету імені Антона Макаренка, з’явився сучасний інститут культури й мистецтв.
У 1975 році Євген Карпенко переїхав у Харків й вступив у Харківський інститут мистецтв. Тут його навчають майстри своєї справи. Як, наприклад, професор і заслужений діяч мистецтв Юрій Кулик. У цей період Євген Карпенко наполегливо займається музикою.
Викладацька робота
В 1980 році він вже сам стає викладачем у СумДПУ. Артист працює на кафедрі, де навчають хоровому диригуванню, вокалу й методиці музичного навчання. В Інституті культури й мистецтв Євген викладає диригентсько-хоровий цикл: аранжування, диригування, хоровий клас і практикум.
Євген Карпенко є автором низки науково-методичних посібників, включаючи «Хорове аранжування», «Диригентсько-хорова підготовка вчителя музики» та інші.
Крім того, він Керує великим жіночим хором інституту. Цей хоровий колектив неодноразово виступав на різних фестивалях, таких як «Глинські дзвони» в Глухові, «Введенські піснеспіви» і Всеукраїнському вокально-хоровому фестивалі-конкурсі «Мозаїка пісень» в Сумах.
З 1999 по 2008 рік Євген Карпенко керує самодіяльним камерним хором при Палаці культури АТ СНВО ім. Фрунзе. Цей хор неодноразово перемагав на обласних та загальноукраїнських конкурсах.
З 1991 року він є головою організації композиторів регіонального об’єднання Національної музичної спілки та активно бере участь у громадських заходах.
Є членом журі регіональних, загальноукраїнських дитячих музичних конкурсів, таких як «Jazz-вітраж», «Мозаїка пісень», «Проліски Слобожанщини».
Композиторські досягнення
Євген Карпенко пише музичні твори, причому в різних стилях і напрямках. Його творчість включає твори для хору (а капела та у супроводі фортепіано), а також аранжування для класичних хорових колективів. Це колективи Сумщини, вони демонструють зразки суто місцевого музичного фольклору. Ці твори автор зібрав і записав під керівництвом свого вчителя, заслуженого діяча мистецтв України, професора В. В. Дубравіна. Збірка «Хорові обробки пісень Сумщини для академічного хору» навіть була надрукована на початку 2000-х. У ній зібрані фольклорні матеріали майже з усіх куточків Сумської області.
Євген Карпенко знаний своїми піснями для молодих, він написав більш як сто композицій для діток шкільного віку. Весною 1992 року в місті Суми відбулася презентація збірки автора під назвою «Світить сонечко для всіх». Композитор пише музику на слова знаних українських поетів, як то Івана Франка, Олександра Олеся, Андрія Малишка, Михайла Сингаївського та інших.
Активно працює над оперою для молоді, створюючи музику саме для сцени. Ним вже були написані опери «Лелія», «Пілігрим», «Дюймовочка» та інші. На сцені в Сумському палаці дітей та юнацтва вони майже всі поставлені.
