Місцем де можна було познайомитись з останніми модними театральними тенденціями у XVIII – XIX століттях були ярмарки. На них полюбляли давати свої вистави найрізноманітніші акторські трупи й колективи. Тут дуже часто виступали відомі актори. І саме виступи на таких ярмарках ставали початком зародження й створення справжнього театру у тому чи іншому місті. Одним з найпопулярніших в ті часи ярмарком, був Іллінський, що на Роменщині. На ньому можна було побачити виступ найвідоміших театральних акторів того часу. Наприклад, саме на Іллінському ярмарку на виступ Михайла Щепкіна натрапив Тарас Шевченко і був просто вражений. Про створення й становлення театру на Роменщині читайте далі на sumy-trend.in.ua.
Театр Людвіга Міотковського
Як свідчать краєзнавці починаючи з 20-х років ХІХ століття у Ромнах часто гастролювали харківські та полтавські театральні трупи. Вони показували спектаклі поставлені за п’єсами українських авторів, особливо місцева публіка полюбляла дивитись п’єси Івана Котляревського. Можливо це було пов’язано з тим, що зазвичай головні ролі в них виконував провідний й популярний актор того часу Михайло Щепкін.
Пізніше у 1835 році у Ромнах був збудований літній театр. Його заснував місцевий дворянин Людвіг Міотковський. Скільки років проіснувало приміщення й сам театр Міотковського не відомо. Але у 1898 році Роменське міське управління розглядало питання про побудову нового театрального приміщення. Вердикт по цьому питанню був однозначний: приміщення нового театру мало бути збудоване на місці старого. В обласних архівах навіть зберігаються проєкти креслень всіх приміщень, які мали з’явитись у роменському міському парку. Є серед них й проєкт літнього театру.
Літній театр
Цікавий факт. Після побудови театрального приміщення воно майже не пустувало. Заявок на його оренду було дуже багато. Орендували його актори, які збирали трупу й виступали в театрі все літо, непогано, судячи з усього, заробляючи. Театр у ті часи був дуже популярним й приносив непогані прибутки. Тому орендарі змагались у тому, як би зацікавити орендодавців у підписанні договору саме з ними. Був такий собі актор Пономаренко, який орендував театр з початку травня до початку жовтня 1898 року. Актор Лібаков, додавав до заяви запевнення, що він навіть вже зібрав для виступу трупу. Вона складалась з акторів, які грали у мінському міському театрі. А актор Невський запевняв місцеву владу, що сформує трупу з провінційних акторів, але тут же додавав, що він свою справу знає, має неабиякий досвід, а тому, все буде зроблено зразково й на певному, високому рівні.
Були й такі пропозиції оренди, від яких тогочасна влада просто не могла відмовитись. Так, наприклад, провізор місцевої аптеки, такий собі Венгеров, просить надати йому Літній театр у оренду, але він підкреслює, що робить це не з метою збагачення, а хоче порадувати містян дешевими літніми розвагами. Крім того, дати можливість місцевій владі заробити на таких розвагах. А щоб не бути голослівним він запропонував вдвічі більшу плату за оренду приміщення. Річ у тім, що зазвичай оренда театру коштувала 250 карбованців. А аптекар запропонував 550 карбованців.
Виступи корифеїв
Слід зауважити, що за вхід у Роменський сад треба було заплати. Причому сплачували усі, незалежно від віку чи статі.
В кінці XIX століття роменські театральні гуртки, не зважаючи на те, що вони вважались напівпрофесійними або й взагалі аматорськими, досягли значних успіхів. Вони вирізнялися високим мистецьким смаком. Серед ведучих акторів роменського театру значились Волоківська, Яременко. Відомо, що у 1903 році на сцені роменського літнього театру виступали українські корифеї театрального мистецтва Кропивницький, Заньковецька та інші актори.
