Якщо дослідити історичний шлях, що пройшло театральне мистецтво теперішньої Сумської області, то він буквально пересипаний великими іменами та подіями. Один лише факт: одним з перших професійних театрів не лише на території Сумщини, але й на теренах всієї України був Глухівський театр. Про історію його створення та репертуар тих далеких часів читайте на sumy-trend.in.ua.

Відновлення гетьманства

Як стверджують дослідники, виникненню того чи іншого театрального напрямку, та й самого театру як такого, завжди передували певні фактори, певні події, як в регіоні, так і в державі. Адже театр це не простий механізм, де присутня і має значення лише гра акторів, режисерські ходи тощо. Театр це досить непростий набір різних, й часто не лише мистецьких чинників. Ця складна система залежить, як від економічних, так і від загальнокультурних умов того чи іншого часу. А тому, театральні уподобання завжди відображали морально-етичні норми та цінності свого часу.

Після того, як у 1750 році Кирило Розумовський отримав від імператриці Катерини грамоту, про те, що він призначається гетьманом України, оскільки інститут гетьманства відновлюється, почався неймовірний розвиток театрального мистецтва. Все це було пов’язано з тим, що Кирило Розумовський вирішив скопіювати царський двір російської імперії, запровадивши його звички й правила у себе. Саме для цього в красивому й мальовничому передмісті Веригино, гетьман розпочав будівництво палацу, який мав відтворювати італійський стиль. Будівництво завершилось у 1851 році.

Глухівський театр

Що цікаво, було в цьому палаці й окреме місце для театральних вистав. Таким чином був започаткований Глухівський театр. Якщо прослідкувати які п’єси ставили на сцені цього театру, то можна зрозуміти, що репертуар був вельми високомистецьким. І все це відбувалось у середині XVIII століття. В театрі ставили вистави за п’єсами Есхіла, за епічними п’єсами Гомера. Хоча все легко можна пояснити, такі були особисті вподобання українського гетьмана. Це легко прослідковується по тій літературі, яка знаходилась у нього в бібліотеці. Твори стародавніх грецьких письменників, а також ціла колекція п’єс знаних письменників Мольєра, Шекспіра тощо. До слова, була в бібліотеці й колекція нотних фондів. Тут можна було відшукати твори таких композиторів, як Бах, Глюк, Гендель.

Природно, що робота Глухівського театру того часу тісно перепліталася з місцевою Співочою школою, яка готувала таланти для царського двору й славилась на всю російську імперію.

Стосовно ж театру то там завжди були раді місцевим митцям, які своєю чергою любили тут виступати. Серед них Котляревський, Марченко, Роговський та інші.

Вистави французькою

В ті часи в Глухові виступали й іноземні трупи та актори. А іноді п’єси ставились іноземною мовою, наприклад французькою було поставлено п’єсу “Ізюмський ярмарок”. Художником у Глухівському театрі тих часів працював пан Стеценко, який народився в Ромнах. А оперні партії виконував один з найкращих співаків Запорізької Січі, Білоградський.

Виходячи з наведених фактів, можна зробити висновок, що Глухівський театр, який працював під патронатом особисто гетьмана Кирила Розумовського, став справжнім осередком театральної культури. Він став й був одним з перших, що діяв перманентно. Більш того, саме Глухів, театральне мистецтво Глухова дуже сильно впливало на театральний розвиток у всій російській імперії того часу. 

Але не лише театром жила Гетьманська столиця у середині XVIII століття. Одним з найпопулярніших видів театрального мистецтва тих часів, були театральні вистави, які давали на ярмарках. Тут же відбувались концерти. Причому проходило їх тоді дуже багато, й не лише в Глухові, але й в Сумах, Кролевці, Ромнах.