Художник-авангардист Казимир Малевич відомий насамперед як засновник оригінального напряму авангардного мистецтва – супрематизм, та автор нашумілого «Чорного квадрата». Але його творчий шлях розпочався саме з Сумщини, а точніше – Білопілля. Далі на sumy-trend
Дорогою до покликання
Родина майбутнього генія весь час переїжджала. Це було пов’язано з роботою батька митця. Северин Малевич був інженером цукрового виробництва, то його часто запрошували на запуск підприємств. Так, у 1985 році сім’я опинилася на Білопіллі, а саме – в Конотопі.
Багатодітна родина (у Казимира було ще шість рідних сестер) жила не заможно – батькових заробітків не вистачало, то ж матері теж прийшлося працювати. Жінка випікала хліб і реалізовувала випічку на базарі, старшим дітям також доводилося допомагати батькам та працювати.
Саме в Конотоп розпочався його творчий художній шлях. Мама Людвіга Олександрівна купила юному 16-річному мрійнику фарби, для чого сім’я поїхала спеціально до Києва, хоча батько був проти нового захоплення сина. Коли у 1902 році тата Казимира не стало, художник свою мрію таки здійснив.
Як згадував сам Казимир, спочатку він почав копіювати малюнки з журналів – зображав все, що бачив. Поступово Малевич розпочав роботу з натури. Але йому хотілося більшого – професійного супроводу та наставництва.
У Конотопі він намалював «Місячну ніч» з камінням, річкою та човником, а виручив за неї аж 5 карбованців, й «Гай», а продав картини у місцевому магазині паперових виробів.
Вірніше, сором’язливий юнак не ризикнув сам звернутися у магазин з проханням, але це без дозволу друга зробив його товариш – відніс «Місячну ніч» самостійно. Крамарю так сподобалася живописна, наче жива, робота юного початківця-самоука, що він виставив її у вікні магазину. Швидко знайшлися й покупці. А вже картину «Гай» з лелеками було створено на замовлення крамаря – він захотів полотно розміром побільше. Малюнок теж було швидко продано.
З Конотопу Малевич поїхав у 1896 році.
Шана поколінь
Про Малевича в Конотоп є чимало згадок. Наприклад, вулиця, названа на його честь.
Також в 2015 році у місті з’явився пам’ятник художнику. Спочатку скульптуру встановили біля місцевого кафе «У Малевича» коштом одного з конотопських підприємців. Автором став місцевий педагог Юрій Ведмідь. Через рік пам’ятник за ініціативою власника передали у комунальну власність. Так Малевич «оселився» біля Будинку торгівлі.
Своєрідною візитівкою Конотопу став щорічний пленер художників “Барви Малевича”, який став практично міжнародною подією.
Саме в Конотопі створили 36-хвилинний документальний фільм про митця “Малевич і Рославець. Станція відправлення – Конотоп”. Автри картини – творчою група конотопської дитячої телерадіоорганізації “Кон-Такт”. У фільмі йде мова про творчі та життєві шляхи видатних митців – художника Казимира Малевича та скрипаля, композитора та педагога Миколи Рославця. Вони товаришували з юнацьких років, мешкаючи в саме Конотопі.
Восени 2021 року в центрі Білопіллі, на перехрест вулиць Преображенська та Сумська, встановили артоб’єкт, присвячений Малевичу – копію його роботи «Білий хрест на сірому тлі».
Трохи правіше вд арт-об’єкту можна побачимо і тематичний мурал-присвяту, зроблений теж на честь авангардиста. Малюнок нанесено на будівлю собору, яка залишилася з 1819 року. Це знакове місце для художника. Саме в цьому храмі він вперше побачив митців з Петербургу, які розписували іконостас, та твердо вирішив пов’язати своє життя з образотворчим мистецтвом. Саме тут була іконна лавка – історична будівля, пов’язана безпосередньо з юним Малевичем.