Найкраща в радянській Україні «Царівни-жаба»

У 2011 році Сумський обласний театр для дітей та юнацтва отримав статус академічного й відтепер називається Сумський обласний академічний театр для дітей та юнацтва. Театр має довгу і цікаву історію, про яку більш докладно читайте на sumy-trend.in.ua.

Корепанівський театр 

Так сталося, що стаціонарного театрального приміщення у Сумах не було досить довго. Але на початку 1900-их років підприємець Дмитро Корепанов замислився над цією несправедливістю і вирішив побудувати не просто приміщення для театру, а прекрасне та сучасне приміщення для Сумського театру. Тим більше, що йому вдалось домовитись з головним меценатом і багатієм міста, паном Павлом Харитоненком, про те, що той дасть частину грошей на будівництво. І той дав, аж цілу третину від необхідної суми. 

Приміщення було збудоване в кращих традиціях модерну. Архітектором й автором проєкту був знаний й відомий у російській імперії, на той час, харківський архітектор Гінзбург. 

Але оригінальний й естетичний, з усякого погляду, зовнішній вигляд то була не єдина принада театру. Є така міська легенда, що в бетон додавали пробкове дерево, у вигляді пробок. Все це, нібито робилось для кращої звукоізоляції приміщення. А ще легенда стверджує, що в стіни новоствореного театру  були вмонтовані горщики, які мали підсилити звук всередині, завдяки додатковій резонансності. До того ж саме у цьому театрі вперше був облаштований поворотний круг на сцені, що дуже допомагало змінювати декорації тощо. Одним словом пан Корепанов постарався на славу, не випадково театр певний час називали Корепанівським, хоча офіційно він мав назву «Тіволі». 

І в завершення будівельної теми, слід зауважити про дві дуже сильні пожежі, які спіткали це приміщення і про реконструкцію за радянських часів, у середині минулого століття. Пожежі й руйнування, особливо за часів окупації Сум фашистськими загарбниками зруйнували майже всі  дива-дивні, які були запровадженні у театрі під час його будівництва. А завдячуючи втручанню радянської влади й фасад, й інтер’єр театру втратили ознаки й деталі того стилю в якому будувались, втратили свою модерновість.

Зник і розбитий біля театру літній сад,  в якому під час антракту прогулювались глядачі, обмінювались враженнями від побаченого дами з кавалерами. 

Театр імені III Інтернаціоналу

Після зведення приміщення, яке будувалось доволі довго, у зв’язку з нестабільним фінансуванням, в театрі грали московські актори, виступала Міланська трупа. Але коли в Україні остаточно перемогла радянська влада то театр отримав нову назву, ставши музично-драматичним театром імені ІІІ Інтернаціоналу. 

У 1939 році у цьому будинку «жив» і працював Сумський український музично-драматичний театр. Він з’явився на основі Харківського робітничо-колгоспного пересувного театру. Пізніше саме він став носити ім’я Михайла Щепкіна й став прообразом Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії. У 1943 році під час Другої світової війни приміщення театру було підпалено під час відступу фашистів. 

Ляльковий ТЮГ

У 1981 році коли трупа «щепкінців» переїхала у нове приміщення на Театральній площі, в приміщення Корепанова переїхали «лялькарі», які існували вже шість років, та не мали свого стаціонарного “дому”. Спочатку у приміщенні функціонував театральний комплекс з театру юного глядача і лялькового театру, пізніше він був реорганізований у Сумський обласний театр юного глядача. До слави найяскравішим спектаклем лялькарів був «Царівна-жаба», в якому ляльки самостійно пересувалися сценою, а акторів які ними керували навіть не було видно. 

Comments

.,.,.,.