Всупереч своєму швидкоплинному й фатальному життю, Максим Березовський лишив свій слід в українській музичній історії, як відомий європейський композитор-класик. Біографію цього талановитого уродженця Глухова читайте на sumy-trend.in.ua.
Глухівська музична школа
Максим Созонтович Березовський був народжений восени 1745 року в Глухові. Як усі діти козацького роду, навчався в місцевій школі. Відвідував музичну школу, яка завжди була славна співочим досвідом. Закінчивши її, підвищував свій рівень освіти в Києво-Могилянці. Саме тут був опублікований його перший музичний твір – кантата.
У 1760-х роках Максим, який мав прекрасний голос (бас), поїхав до Санкт-Петербурга й став солістом придворної капели. Тут він отримував уроки композиції від придворного капелана Цопіса та уроки вокалу від італійського вчителя Нунціані.
В 1761 році він перейшов до італійської придворної оперної трупи. Після кількох років життя в Італії, взяв шлюб з Франциною Ібершер. У цей час композитор, що був придворним камерним музикантом, написав багато хорових концертів. Композиторські здібності юнака були високо оцінені сучасниками, які відзначали його талант і відчуття мелодики. Хорові концерти Березовського поєднували в собі українську традицію співу “a cappella” зі співом італійських хорових шкіл.
Болонська філармонічна академія
У травні 1769 року Максима відправили до Болонської філармонічної академії, де він відучився до 1771 року. Ця найпрестижніша музична академія, з XVII століття навчає музикантів з усієї Європи. Впевненість у неабиякій майстерності студентів академії базувалась на науково-викладацькому авторитеті її керівника, відомого музикознавця, отця Джамбаттіста Мартіні.
Березовський став улюбленим учнем отця Джамбаттіста, й священник усіляко допомагав йому, рекомендуючи хлопця до членства в Болонській академії. Щоб стати членом цього закладу, він мав не лише завершити три етапи навчання, а й скласти екзамени. Це означало, що потрібно було написати багатоголосий твір у заданому стилі на певну тематику. Екзамен було назначено на 15 травня 1771 року. Академіком зазвичай ставав хіба що один музикант: у 70 році ним став 14-річний Вольфганг Амадей Моцарт. Максиму Березовському теж це вдалося. Він став іноземним членом академії в Болоньї вдвох із чехом Мисливецьким. Рукопис “Антифону” Березовського, який він підписав “Массімо Березовський”, досі знаходиться в архівах навчального закладу. Лібрето до опери було написане П’єтром Метастазіо, який використав тексти місцевих композиторів минулого століття, таких як Гендель, Глюк, Гайдн і Моцарт. Українець провів чотири роки на Апеннінах. Тут він працював не лише над операми, були написані соната для скрипки та клавесина, симфонія та трійко клавірних сонат.
Повернення в Петербург
Восени 1773 року Березовський повертається до Російської імперії. Він успішно завершує поїздку до Італії, має високу репутацію молодого академіка й це не безпідставно. Молодий чоловік писав популярні опери й незмінно користувався успіхом при дворі. Все це надихало українця й давало підстави розраховувати на бенефіс. Але…
Як склались пізніші роки життя Максима Созонтовича написано мало. Одні біографи пишуть, що він не мав визнання при дворі й це сприяло його ранній смерті. Згідно з багатьма джерелами, Березовський розпочав пиячити й покінчив життя самогубством навесні 1777, у віці тридцяти двох років. За другою версією, він помер від хвороби, під час якої спостерігається постійно підвищена температура або “лихоманка”.
