Як в Сумах зароджувався рок-рух: від репертуару ВІА до переспіву „Deep purple“

Рок-рух по всьому СРСР пішов у маси у другій половині 80-х, за часів перебудови. Суми в цьому плані не стали винятком — уже 1987 році у місті пройшов перший рок-фестиваль, а згодом з’явилася ціла плеяда чудових рок-команд. Про історію створення сумської рок-музики читайте на sumy-trend.in.ua.

Сьогодні будуть танці

Витоки сумського рок-руху можна знайти в 70-х роках, коли в Сумах з’явилися перші ВІА, вокально-інструментальні ансамблі. 1972 року на танцювальних майданчиках міста вже слухали ВІА „Карусель“, „Зустрічі“, „Зоряний дощ“, „Барви“, „Балада“ та „Ритми життя“, які першими почали виконувати пісні легендарного гурту „Deep purple“. Пізніше з’явився цікавий гурт „Орфей“. У їхньому репертуарі було понад 10 пісень „Бітлз“. Звичайно, англійська мова була не дуже схожа з оригіналом, але сум’янам все одно подобалося.

В часи перебудови й Михайла Горбачова рок був майже релігією. В Сумах в кінці 80-х були проведені перші рок-фестивалі в нещодавно збудованій “Романтиці” та актовій залі політехнічного інституту. 

В ті часи в Сумах з’явилися гурти “Палата №6”, “Варіант”, “Початок”, “Вікно”, “Дієз”, “Баклажан”, “Не баклажан. Музика варіювалася від російського року до хард-року, блюзу та змішання всіх популярних на той момент стилів. Наприклад, гурт «Вікно» брав своїм нестандартним виглядом — у ньому грали великі хлопці. Саме у “Вікні” починав відомий та популярний у Сумах, на той час, Дід Шала.

“Палата №6” та “Майя”

Однією з найпопулярніших сумських груп другої половини 80-х була «Палата №6». Вони завойовували слухача ліричними піснями із соціальним підтекстом та яскравим шоу. У команді важливу роль приділяли епатажу, іноді гриму, а також іншим сценічним «штучкам». Крім того, гурт намагався не відставати й якістю звукової апаратури. Хлопці купили синтезатор “Yamaha” за 6 тис. рублів. Тоді автомобіль коштував 5 тис. Драм-машина, яка заміняла барабанщика, теж була не з дешевих – 4,5 тис. рублів.

За сім років існування у «Палаті» неодноразово змінювався як склад, так і музика. Окрім участі в регулярних рок-солянках, на початку 90-х “Палата №6” створила театральну постановку в ТЮГу, яка йшла в дитячому театрі протягом зимових свят.

Наприкінці 80-х у Сумах з’явилася ще одна група, без якої уявити сумський рок неможливо. Два університетські друзяки заснували команду “Майя”. Виховані в кращих музичних традиціях російського року, хлопці створили колектив, що вміло поєднував у собі досить прості ліричні тексти з гарно аранжованою цікавою музикою. Усі без винятку концерти “Майї” проходили з аншлагами.

Не пророки у своєму краю

Багато сумських груп мали масу шанувальників у місті. Музикантів любили дівчата, їх впізнавали на вулицях. Але були серед сум’ян і такі музиканти, які, не маючи масової популярності в нашому місті, прославилися далеко за його межами.

Лідер гурту “Табула Раса”, Олег Лапоногов, родом із Сум. Тут він навчився грати на гітарі, вперше спробував сцену (на танцях) та купив першу електрогітару. Набравшись досвіду, Олег переїхав до Києва.

Іншого музиканта-сумчанина, Ігоря Бойка, знають не лише у пострадянських країнах, а й за кордоном. 1980 року він став гітаристом вокально-інструментального колективу при Сумській філармонії — “Обрій”. Потім, служачи в армії, в Будапешті, він грав у ансамблі пісні й танцю Південної групи військ Радянської армії. А коли закінчився термін служби, продовжив роботу там же як вільнонайманий музикант. Повернувшись на Батьківщину в 1989 році, Ігор закінчив музичне училище імені Глієра в Києві й незабаром почав працювати в московському джаз-оркестрі «Сучасник», під керівництвом визнаного метра джазу Анатолія Кролла. З того часу його музична кар’єра пішла вгору.

Comments

...